Вишиванка гожа – з давнини святиня.
України – символ, поколінь – зв'язок.
Копіткої праці – вишиття нетлінне.
Кольористих квітів – оксамитний шовк.
Візерунки сяйні розцвітають дивом.
В них краса природи, український дух.
Віковічна пам'ять про світання й зливи.
Про кохання, вірність, гіркоту розлук.
Вишиванка біла – на щасливу долю!
В ній тепло і ніжність материнських рук.
В ній молитва й пісня про життя і волю,
Про козацьку славу, хліборобський труд.
Про червону, пишну, мовчазну калину,
Що стрічає з дальніх, надважких доріг.
Вишиванка мила – оберіг родинний,
Заповітний, отчий і святий поріг.
19. 05. 2016 Л. Маковей (Л. Сахмак)
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю, за красивих дівчат у чудових вишиванках. Зараз такі красиві українські наряди роблять. Завдяки машинній вишивці шиється все дуже швидко. Дивилася, як розпошивальні комп'ютерні машини вишивають орнаменти, квіти, які душа забажає. І це тільки з мінімальним втручанням людини. Налаштовуєш машинку на запрограмований малюнок, а далі вона все робить сама. Подивись в інтернеті, ще цікаво. Просто напиши "розпошивані машинки" і там далі знайдеш відеороліки.
Вірш, як украінська пісня - задушевна, ніжна і надзвичайно гарна ! Обираю до себе. Отакі твори діти повинні вчити в школі !
laura1 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі, Любо. Я рада, що тобі вірш сподобався. Але твої кращі і майстерніші за мої. Але я потихеньку вчусь. І завдяки цьому сайту. Бо тут багато читаю і поступово виходить трохи краще, ніж раніше. Але ніколи нічого не краду. Це мій принцип. Нехай буде гірше, але своє.