Над долонями навис туман,
Десь зникає млою Океан.
Він не знає, що холонуть руки,
Що жар-птицею злітаю від розлуки.
Не поверну час і він вже не зупинить
Мій політ в небеса. Хмари плинуть...
Зникає в забутті усе колишнє,
Зникають почуття, даровані Всевишнім.
Не поверне спалаху мого почуття
Найінтимніша людська душа.
