Підкралася, пришкандибала старість,
Вже сніг летить, біліє голова ,
Та ще ота супутниця, та слабість
Вселилася, встановлює права .
Минають дні , летять в безодню ночі ,
Немов сновида міряю сліди,
Не спиться знову, десь цвікрун цвіркоче .
Оце мій друг? Ну що для мене ти.
Твоє цвірчання, не дає спокою,
Хіба ж мене ти можеш зрозуміть?
Я хочу тиші, йди собі з покою!
Закрию очі , нічка жаль приспить!
Та де там сон! Зійшов зухвалий місяць,
Всміхається, освічує вікно,
Шепоче щось таємне, щоб потішить,
А спати не дозволить всеодно!
Краде думки, а пісню колискову
Собі забрав ,приспівує зіркам ,
Вони втішаються, а я цю ніч чудову
Віддам своїм засмученим віршам.
класно тільки ритм, на жаль, збивається в останньому рядку. Бо у вас скрізь ямб, а так виходить хорей (перший склад наголошений - "знОву"). Як ви думаєте?
горлиця відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, за уважно прочитаний вірш. Вже змінила!
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:Бутылка Svitlana_Belyakova: - пляшка