У небі заблукало щасття
Від вітру і байдужості
І білих хмар латаття
Посіріло вже од грубості....
Ти бачив колись хмари,
Які дощем не ллють?
Мені наснилися примари,
Які тебе крад́уть.
У місті загубилась доля,
Розійшлася з розумом,
А я стою край моря -
Повернусь за позовом.
Щатя у мені втопилось
Вже його не розділити.
Добре, це лише наснилось,
Ти ж не міг мене згубити.
