ВІд твого "Все буде добре!",
стає несказанно спокійно.
Слова ці, як ліки, від тої хвороби,
що душу мою виїдає постійно.
Як кажеш "Все буде гаразд!",
наче в серці веселку малюєш.
Своїм різнобарв'ям мене кожний раз,
все більше, й сильніше, і дужче дивуєш.
Ти кажеш, що я наче квітка,
найгарніша на полі земному.
Від слів тих я квітну. Але...лише зрідка...
лиш трішечки...сумніваюсь у всьому.
Ти кажеш:"Я люблю безтями!!!"
Для мене це крила дає!!!
І змогу у вись підійматись, за хмари.
Й так само,безтями, кохати тебе!!!
