Від сивих вус до самих п’ят,
Ваську сьогодні сімдесят.
О ювілей, як маків цвіт,
Старий барбосе ти, як світ…
В нас в колективі ти, як дяк,
Бо у пошані у друзяк,
Цінують, люблять пацани,
Тож Боже наш тебе храни.,
Тобі в друзяк нема ціни.
Це видно добре з сторони.
Тримаєш скрипку у руках.
Недарма ж ти у нас Деяк.
Й бабуля каже… ще герой,
Як у преторії Ковбой.
Та все ж, кобилу розпрягай
Брателло, хлопцям наливай.
Шоб удалася ся гостина,
Піднімем шкляночку братина.
Шоб не трусилися колінця,
Налий братам, по самі вінця.
Ой шось я браття, захмелів.
Про шо я п’яний вам наплів?
Язик, як в Теклі помело.
Тож вибачайте, повело.
Ай, не беріть мене на кпини.
Сьогодні в Васі іменини.
Отож, поки, я не схолов.,
Налий братуха, й без розмов.
Ну й шо, що вечір на поріг,
Шо вже припали на миріг.
Ше не пора іти до хати,
Кобилу будем частувати…
Брателі привіт від нашого коша! Вам надзвичайно вдаються вірші про друзів: запальні, завзяті, пронизані непідробною вірністю і братерством - дуже українські...
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарна присвята! 
ПРИЄДНУЮСЬ 
Але вдало... 
гарно повеселились 
