Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: Мені… це північне літо…) - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сабріна, 31.05.2015 - 04:56
є класний сироп від кашлю на ісландському мосі, так що продовжуй збирати)) ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
о..так! я знаю...пила ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Циганова Наталія, 31.05.2015 - 02:30
...поверь...разделённая - это усталость в два раза меньше...я - знаю ![]() ![]() ![]() ![]() Наталя Данилюк, 30.05.2015 - 22:21
Так гарно і чуттєво нашаманили!.. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неделимая усталость? ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Владимир Зозуля, 30.05.2015 - 11:21
интересное стихотворение, мне понравилось... а Вам не кажется, что "на схилах МОІХ Голгоф…" звучало бы лучше и не уводило бы читателя от Вашего личного переживания к высоким (и здесь явно лишним) материям. просто убрать "змучені". но это так, взгляд со стороны... ![]() гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І птахи гніздились на схилах моїх Голгоф… ![]() теж цікавий варіант,Володимире ![]() знаєте,я навіть якусь мить хотіла написати-сонячні птахи...та була така втомлена,коли писала,що птахи вийшли просто змучені... Я щиро вдячна ВАМ,що читаєте, та не просто читаєте,а вникаєте в зміст і переживання... ![]() ![]() гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
всіх рябих-в Заполяр"є ![]() ![]() ![]() Мар’я Гафінець, 30.05.2015 - 07:29
куди лиш не залетить допитливе серце-пташка у пошуку кохання - навіть на північ... А там раз - і у вмілі руки шамана! (хоч би жива вирвалась з тих любощів... ![]() ![]() Ви справжня мольфарка слова! ![]() гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ага...про нього ![]() ![]() ptaha, 29.05.2015 - 23:25
і дзьобали птахибрусницю у колір крові, і зводилась дико в душі затаЄна вись... а крила зростали, даруючи міць і норов й можливість літати у небі, між хмар, як колись... гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пташечко!Дякую за експромт ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|