Очима неба бачу світ,
руками неба душу обіймаю.
Сльозами-росами лице своє вмиваю,
блакить із неба,з джерела я п"ю.
І зорями я падаю ночами.
І ранками я сонце зустрічаю.
Туманами стелюся долинами,
жену отари хмар з дощами.
До ніг твоїх я пилом припадаю
і вітром ніжно плечі обіймаю.
Жоржини в квітнику зриваю
і під вікно твоє несу.
І засинаю тихо я з лісами,
біжу по травах босими ногами.
Метеликом на квітку я сідаю,
рукою вітра яблука зриваю.
І з квітів польових вінки сплітаю,
з тобою разом плачу,засинаю.
Дітей своїх в дорогу проводжаю
і в снах я вже давно прийшов з війни.
Очима неба бачу світ,
руками неба душу обіймаю.
Сльозами -росами лице вмиваю
і в спогадах живу,не помираю.
