Молитимуся я за ворогів,
Нехай їм Бог здоров'я посилає,
Його у них, скоріш за все, немає,
А, трішки ще, не буде й поготів...
Вони від злості, іноді, киплять
І мову перчать лайкою завзято.
Останнім часом, дуже їх багато,
Лише на сайті більш як двадцять п'ять.
Що злість руйнує їх уже самих
І здогад тих нещасних не турбує,
Всі намагання ниці їхні всує,
Тому я нині молюся за них...
Правильно, Любонько!
Наша болюча реакція живить їх, як вампірів.
А молитва вибиває ґрунт з-під ніг. Та може ще й якась клепка стане на місце. А раптом???
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах, Любо! Наїзжають знову? Нехай у них забракне - мови!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо ми не молимося за них, а проклинаємо і вони не мають тієї соломинки по якій вибралися б з темноти... Треба все-таки молитися, хоч, чесно кажучи, мені важкувато мозком сприйняти...