| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: ZERO - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Лина Лу, 06.08.2014 - 16:57Навіть болить однаково... Його я розмалюю тільки в чорні… Ще… може… сірі… білі?.. кольори…                 Всего полшага, шаг и…вечность… Когда сознание теряет Ориентиры… бесконечность, Крылом туманным укрывает. И тусклый свет почти не виден, И гул в висках ужасом ночи… Исход, почти что, очевиден, Мир монохромный приурочен…   гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую,Людочко...ти вже добираєшся до самих витоків моєї поезії...   Сабріна, 07.03.2014 - 16:24Сумно...Лірично...Красиво...Два ZERO, якщо Вони разом - це безкінечність. З наступаючим святом весни Вас.     anna zakohana, 07.03.2014 - 14:29Це тема Чорнобилю?Добре, що пригадуєте, піднімаєте цю тяжку тему... гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибі ВАМ,Анно...  це інша тема...але може бути й так       уляна задарма, 07.03.2014 - 10:30...такеє красиве ZERO на картинці... ( ото пощастило якомусь мужчинці! - за ніжне ZERO під тонесеньким светром за щастячко з"істи оті КУБОМЕТРИ...) НЕ СУМУЙТЕ!   гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибі,Уляночко...ваші вірші чудові...але ще кращі ваші коментарі до віршів...ви могли б видати книжку-Мої коментарі...  це була б така собі українська субкультурна трагікомедія...якій не було б рівних       Олекса Удайко, 07.03.2014 - 09:21  Таке зеро багато хто з українців мріяв би мати! Майстерно, Наталочко! Радію за тебе!       | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||