Так тихо тепер настало
Тихо тепер в мені
Так тихо в мені заграли
Старі, козацькі пісні.
Так тихо на пустій дорозі
Сидів кобзар з хлопчаком
Співав про долю жорстоку
Співав про материнську любов.
І слово словом обвилось
Пісня тихо пішла
Хлопчині спать захотіли
Кобзар колискову заграв.
Так тихо серед долини
І навіть вітер заслухався тут
Так тихо б’ється серце людино
Та чує, коли позвуть.
Так тихо ніччю місячною
І свіжо серед тишину
А куди ж тишину ту поділи
Куди ви її поділи, кати.
