Я запитаю безліччю барвистих висловів:
Чи любиш ти мене, моя земля ?
А я тебе люблю - бездумно і осмислено,
Непередатної краси ліси, сади, й поля...
Природу свого краю не зміняю - знаю,
Пшениці колосок - на море і пісок.
Нема більше ніде такого гаю,
Ніде пісням дівочим так не підігра струмок...
Краса землі - одвічна й незнищенна !
Тебе не вбили, не змогли заплямувать,
Експерименти надприродні псевдовчені,
Бо вмієш, навіть на краю, мій краю, виживать...
осінь 2001р.