Навчи мене, небо, мовчати,
як грози ножами б"ють в спину.
Навчи мене, земле, прощати
розкрадені мрії-руїни,
зачинені вікна до серця,
заплющені очі на горе,
заповнені шлунки по вінця
на розпач голодним і хворим...
Навчи мене виткати щастя
без сумні́вних і зайвих вузлів.
А щастя, я знаю - воздасться
в тихій правді і щирості слів...
Дуже гарно та зворушливо, прекрасна образнысть, не затерта. Але все ж перечитав тричі і спіткнувся об "без сумні́вних і зайвих вузлів." Випадає вона із загального ритмічного малюнку. Можливо щось таке обрати "без потворних і зайвих вузлів."
Оля Бреславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відвертий коментар. Бачу той "камінь спотикання" Подумаю чим влучно замінити і виправлю