насправді
нас
і не було
ми просто міражі
двох окремих пустель
шкода
що розумієм
підходячи надто близько
обіймаючи з усіх сил
пустку
як воно?
бути в середині часу
перебирати піщані ноти
пересипати піщані мрії
ковтати сльози дудуку
ти
-
розбитий годиник
піщано перенасичений
досить
пливи..
пливи!
музикою
з середини
грунтовими водами серця
і
там буде оазіс
якщо не підеш
фальшивими
нотами
часу
