Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Семён Кацыв: К фотографии В. С. Высоцкого… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Семён Кацыв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Вот такой экспромтик с первой Вашей строчкой !!!! ![]() ![]() ![]() Макс, 18.07.2014 - 01:14
Семён, спасибо Вам за правильные слова про Семёновича. "Кто кончил жизнь трагически, — тот истинный поэт. А если в точный срок — так в полной мере..."
Виталий Н., 16.05.2013 - 21:03
Семен, МЫ с тобой!!!!!!! Каждый настоящий ПОЭТ боготворит Владимира Семеновича!!!!!!!! Вечная память и вечная слава Высоцкому за то, что Он ЖИВЕТ в наших сердцах!!!! Спасибо за стихи! Это прекрасно!!! ![]() Семён Кацыв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() Грета Гренер, 14.05.2013 - 14:49
ну на самом деле,я могу наваять тут комментарище,а что говорить-то?все акумулировала в одно слово.ведь Высоцкий и его творчество для меня больше,чем просто "старые песни" и определенного ррода мейнстрим как для некоторых людей.это уже история.моя маленькая история.начиная с пластинок и песен,которые мы пели с бабушкой,при том что я совершенно не знала кто их автор и до историй дальше и дальше.многозначительный,нелепых,но моих.
Семён Кацыв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Семён Кацыв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Олекса Терен, 13.05.2013 - 22:29
![]() ![]() Пам'яті В. С. ВИСОЦЬКОГО Після смерті диферамби вже всі йому грають: «Так, - великий він поет», - сміло промовляють, Але чому не сказали це у сімдесяті, Коли магнітофон крутили в кожного у хаті Й у півголоса ловили барда хриплу ноту, Що ПОЕТ, - не визнавали поети й на йоту. Із гуртожитків звучала « Скалолазка « й « Коні» І від Карпат до Камчатки у його полоні Була вся країна, - а скажіть: «Чому ? «,- Тому, що не було фальші й пальці на струну Клав , - і виривалась правда з хрипотою, Правда, що ложилась строка за строкою,- Нам на спраглі душі свіжою струйою... Ні, - не нам його судити, він ПОЕТ народу І одержує тепер він ту винагороду, Яку прагнув за життя, - визнання ПОЕТОМ, - Один Бродський оцінив коротким сонетом Його порив до пера, його римування, Надрив нерва, висоту, - майбутнє признання. Він ПОЕТ, - ПОЕТ по суті, - а стіл й чистий лист Вабив, бо вміщався в ньому не тільки артист. Переважував ПОЕТ на терезах долі І вже артист підкорявся поетовій волі. Обірвалося життя на злеті в ПОЕТА, Жалко, - що не буде більше з надривом куплета ... |
|
![]() |