Останніми були слова – «пробач мені»
Упав на сніг і тихо всюди стало
Боліло в серці, сльози, крик розпачу – о, ні
Але його уже це не вернуло
Сказав усе і тихо відійшов з життя
Він спалахнув і згас так швидко
« я розумію -, він писав , - немає майбуття
Мені з тобою – моя лебідко»
Остання ніч - зимова ніч журби
Пропало все – подумай ще, вернись
Не дай зломатись, просто озирнись
Благаю повернись, благаю повернись
Остання ніч – в цей тихий вечір сну
Він був один - і думав лише про
Лиш про одну – котру боготворив
Помер за ту, котру так полюбив
Холодний вітер завивав , гнав хмари
Його ховали й наче у вісні
Він був - бліде лице, лиш брови
Залишилися одні живі
Навіщо ж так – спитають десь тихо
Та ж міг би собі пожить
Так міг би, але на своє таке лихо
Мусив єдину її він полюбить
Буде весна – розцвіте все довкола
Оживе навкруги співатиме усе
Тане повернеться уже він більше
І не зустріне він її уже
О, БОЖЕ, ЯКА СУМНА ІСТОРІЯ!!! НЕГАЙНО "ВОСКРЕСІТЬ" СВОГО ГЕРОЯ та ДАВАЙТЕ ВЖЕ ЩОСЬ МАЖОРНІШЕ - ВЕСНА Ж НА ПОРОЗІ!!! СВІТЛА ВАМ - У ДУШУ! БЛАГОДАТНОГО ТЕПЛА - В СЕРЦЕ!
Ruslan B. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую що заглянули! але "його " уж ене воскресити! як кажуть іспанці - "se la vi"))) так так таке життя!
НЕГАЙНО "ВОСКРЕСІТЬ" СВОГО ГЕРОЯ та ДАВАЙТЕ ВЖЕ ЩОСЬ МАЖОРНІШЕ - ВЕСНА Ж НА ПОРОЗІ!!! СВІТЛА ВАМ - У ДУШУ! БЛАГОДАТНОГО ТЕПЛА - В СЕРЦЕ! 
