Ти дуже схожа на долю.
Нестерпно красива й вродлива.
Тебе я кохаю до болю.
О музо моя вродлива.
Ні чого такого не сталось.
Бо хто ти для мене?-Відрада...
Це мабуть в мені щось зламалось.
Не хай не осудить громада.
А я буду вдячний їй.
За те що не лізли в душу.
І дякую долі своїй,
Бо хрест свій я нести мушу.
Вона дуже схожа на долю.
Її так важко змінити.
Люблю і кохаю до болю.
Без неї не просто жити...
