І все ніби швидше -
котимся кожна по своїх
лунках,
забуваємо совість
по чужих клунках,
грабуємо у метрополітенах
чуже повітря
вмикаємо антени
гостре вістя
у вічко дверей
ще не рипучих, нових
підриваємо банки,
тероризуємо школи
соціальних принципів
принців та принцес
караємо гомофобію та інцест
у шлунках
і все рівно залишаємся лише
клаустрофобними авантюристами
дУмки.
