Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Гриб: Ти дивився униз - ВІРШ | 
			
			
				
				 
			
		 | 
		UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
		
 
 
  | 
		
		
		
			
			
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. 
															КОМЕНТАРІ Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											дякую за уважність і за гарні слова=)
										olya lakhotsky, 03.11.2011 - 13:33 
											Дуже добре написано, Сашко. Ідеальний ритм. і це особливо защемило: "Тільки срібний полин Замерзаючи вихопить потім Ледь знайоме лице Із розгубленим вигином брів." Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											радий, що вірш Тобі сподобався!ДЯкую!!! Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											не сумуй, тут багато хто може себе побачити..
										ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 02.11.2011 - 16:46 
											Уважно перечитала текст кілька разів і ось що помітила: ліричний герой на узбіччі, опускається на дно, рятуватися не хотів.НЕВЖЕ РЕАЛЬНО ТАК ВСЕ ПОГАНО? ЩО ТРАПИЛОСЬ З ЕНЕРДЖАЙЗЕРОМ? Засмутилась я.. А далі ще сумніше - ОДИН, холодні обійми вітрів осені ... АЖ СЕРЦЕ МОЄ ЗАЩЕМІЛО. АЛЕ в кінці вірша нарешті світло і віра! ВСЕ ДОБРЕ, ЩО ДОБРЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ! Олександр Гриб відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00 
											=)от такі от сюжетні перепетії, але ж все йде до хорошого Валя Савелюк, 02.11.2011 - 12:21 
											І  незмінно  одинЗ головою пірнаєш у осінь, ...Залишаючи все На холодні бійми вітрів. Тільки срібний полин Замерзаючи вихопить потім Ледь знайоме лице Із розгубленим вигином брів...  | 
		
		
		
						
			
  | 
		
		
		
		
			
  | 
		
	||||||||||||||||||||||||||