Як солодко я мріяла про тебе,
Скрутившися клубочком на дивані,
У постелі м'якій, кольору неба,
Знаходячись в Морфеєвім дурмані.
І спогади приходили до мене -
Усі ще зовсім юні - школярі -
Одягнуті у піджачки зелені
І набакир кирпаті кептарі;
Та й щебетали, весело і рясно,
Плели химерну павутину мрій
З минулого в майбутнє... Як прекрасно,
Що я твоя, а ти - навіки мій!
В думках тоненьких і прозорих мріях
Я відчуваю ласку рук твоїх
І поцілунки на тремтливих віях...
Ніщо на світі не замінить їх!
Я дихаю і стукіт серця чую...
Мого? Та ні, уже, мабуть, твого,
Бо лиш тобі без жалю подарую,
Перев'язавши стрічкою, його...
Нехай здійснюються всі Ваші мрії! Бо Ви того варті. 
. Автору 
