Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: валькірія: ПІД СОНЦЕМ ВІЧНОЇ ОМАНИ - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентин Бут, 19.03.2012 - 21:57
Ніколи не був таким продуктивним. Я народжую вірші дуже повільно. Треба щось особливе, аби з"явився поштовх Валентин Бут, 19.03.2012 - 21:22
Ну їх до дідька, ті дискусії,- насправді Ваші вірші просто чудові, та. як на мене, аж надто багато суму. Плюньте на той сум, - життя прекрасне і... надто коротке, аби сумувати. Живіть щасливо! валькірія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та я живу, та пишеться мені лише тоді, коли душа болить чи серце плаче, а в миті щастя у мене творча криза... така вже моя природа... у моєму доробку тисячі віршів... Дякую Вам, пане Валентине, за щирість!
Валентин Бут, 17.03.2012 - 14:58
Племічний момент: Я стверджую, що між поняттями "поневолена людина" і "раб" лежить майже нездоланна прірва. Перший - небезнадійний, оскільки прагне волі, другий і на волі лишається рабом.Власне, і полемізувати не варто - досить роззирнутися навколо, чи згадати того ж Мусія, якому довелося 40 років тягати обраний народ пустелею,- а для чого? Отож, бо...Тут лоно революцій безсиле... валькірія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та мені якось само так полинуло... а на тему "лона революцій" можна довго полемізувати... Дякую, пане Валентине, що не залишились байдужим до мого вірша!
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||