Ти була юна і прекрасна,
Твої вуста лише дозріли,
А очі твої наче зорі,
Що в небі чистім мерехтіли.
А тіло твоє наче шовк,
В руках твоїх і я дитина,
В обіймах твоїх потонув,
А серце криє павутина,
Невже красу я цю зруйную,
Загублю молодість в бажанні,
Чи просто так покористуюсь,
І кину плакати в зітханні?
Хоч буде тяжко, не порушу,
Втечу невимовши ні слова,
Бо що би я не говорив,
Для тебе все це "ліва" мова.
Ми завжди хочим бути першим,
Ми завойовуєм й кидаєм,
Даруєм їм щасливі миті,
А потім серце розбиваєм.
Сльозами подвиги покриті,
І список вражень проростає,
Ти не згадаєш ніч вчорашну,
Вона ж її не забуває.
Чи зможим все ж ми зупинитись,
Ці перемоги до поразки,
Кидаєм долі ми на вітер,
А вони прагнули так ќазки...
