Туди листи нажаль не йдуть, Ніхто нічого там не хоче. Роки як мить одна пройдуть Й закриються навіки очі. 01.02.04р. вірш присвячений дорогій для мене людині, яка нажаль живе тільки у моїй пам'яті.
ID: 169987 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 05.02.2010 11:53:34 © дата внесення змiн: 09.02.2014 16:12:19 автор: Ксенія Фуштор
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie