* * * Змова мовчання спіткала мене. Змова супроти єдиного слова, Що мимохіть у душі спалахне, Та не шелесне між іншими знову. О, як воно серед пусток сія! Лід проминання і полум’я згуби… І прокидається тиша моя В передчутті гомінкої рахуби.
ID: 142814 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 25.08.2009 18:20:14 © дата внесення змiн: 25.08.2009 18:20:14 автор: aleksgun
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie