Мій поцілунок на десерт
За вашу відданість невтомну.
Але, мабуть, пора додому
Ото ж складайте свій мольберт.
Я позувала вам під небом
У ролі мавки на ставку,
Вдихаючи печаль п'янку,
Отруту майже,
З гірким медом.
У кольорах моїх надій
Портрет мене застерігає,
Що вічного, на жаль, немає ‐-
Час прокидатися від мрій...
А почуття складу в конверт...
Що буде далі, я не знаю.
Але із вдячностю лишаю
Вам поцілунок ...
На десерт...
30.01.26
