|
Минає час невпинно
Крізь місяці та роки,
Бо бути так повинно.
Він йде, хоча ми кроки
Не чуємо. Не знає
Ніхто, коли почався
Хід часу, що минає,
Тому що не стрічався
Ніхто з ним на початку
Його, тому що всюди
З’явився він спочатку,
А потім лиш вже люди,
Що назву цю надали
Йому і рахувати
Його тоді почали,
І назви надавати
Його відтинкам, щоби
Усіх їх відрізняти.
Так жити до вподоби
Їм, можуть порівняти
Період, що минає,
З тим, що уже минувся,
Якого більш немає,
Та, що таки відбувся,
І можуть поділити
Роботу й відпочинок,
Щоб добре в світі жити,
А не все без зупинок
Робить чи спочивати.
Слід зважувати перше
І друге, й пам’ятати –
Здоров’я лиш найперше.
Хай кажуть час лікує,
Та лиш того, хто всюди
Належно ним керує.
Не забувайте, люди.
Євген Ковальчук, 11. 10. 2021
ID:
1049241
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.10.2025 21:22:10
© дата внесення змiн: 09.10.2025 21:22:10
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
