Хочете дізнатись, як пишуть вірші несвідомі жертви аб'юзерів?
Вашій увазі представляю:
чому тобі усе прощаю?
немає гордості в мені?
здається, гідність серце має,
чому ж склоняється тобі?
а я не вмію відірвати
все ніжне, що живе в мені...
а я не можу відказати
твоїй любові словом "ні"...
ну що, скажи, мені робити?
я плачу часом, бо люблю...
без тебе вже не вмію жити...
ти в душу вже проник мою...
а я стараюсь зрозуміти
те слово кожне з твоїх уст...
собі змовчати і стерпіти
тим фразам, де відсутній глузд...
любові ніжній все під силу:
моя душа живе у ній.
не любиться, коли насилу,
та ще є воля у мені.
сама я винна, коли плачу,
моя печаль - моя вина...
і я Тебе завжди пробачу,
бо не простити прав нема...
у молитвах ми просим часто,
щоби господь простив гріхи!
і вся гординя раптом гасне!
тепер пробач мені і ти...
09.02.2012 р., 14:21. с. Настасів, Тернопільського району.
P.S: а сьогодні я собі хочу сказати -
Алилуя, сонечко, що ти послала все на *** і пішла від нього і виїхала з того села, де ти не була щасливою, бо постійно служила, аби заслужити любов! А любов не треба заслуговувати, дівчинко моя! І не твоя вина була, що ти плакала! Це блядь нормально ревіти, хникати, лити сльози, сміятись, реготати, сумувати, мовчати, коли Ти цього хочеш! Сонечко, ти нікому не повинна була говорити "пробач"! Ти в нічому не була винна! І я *** горджусь Тобою, що одного дня - Ти все до біса перевернула і вибрала Себе!
Наймудріше рішення!
Перепрошивка і переосмислення завжди дає нові шляхи як для себе, так і для нових стосунків ❤️❤️❤️ але ніколи не для старих.
Щастя Вам в подальшому
Так, Ви праві, - "перепрошивка" 
