Білий сніг летить, летить, і мете...
Розквітає зоре цвітом на землі.
Між зим шукаю літо золоте
Тебе кохана , як сонечко в імлі.
Забіліли сніги, як пелюстки,
Замели вітром дорогу до саду.
А я цілую сонечком стежки
Там ,де колись ходила літнім садом.
А сніг іскриться на моїм кроці
У білім морі снігу потопаю.
Шукаю твоє обличчя - очі,
На семи вітрах до тебе злітаю.
Мов в казці - дерева білі - білі
Іду у храм благодаті - зорепад.
Поміж нами сніги - заметілі
Повертаю наше літечко назад.
В моїй душі живе наше літо
Замели стежечку сніги у наш сад.
Моя любов наче перші квіти
Кличе у білі ночі під зорепад.
---------------------------------------
Дивлюсь я у нічне вікно - небеса
Наді мною міражі, міражі .
Сяє неначе зірка - твоя краса
Стою на краю неба на межі.
Дивлюсь у твої Смарагдові очі
В них бачу ласкавий погляд жінки.
Тягне, як магнітом до тебе вночі
Вдихаю в солодкий нектар квітки.
А моя любов, то птаха два крила
З тобою до зірок я літаю.
На мокрім склі малюю твоє імя
Шепочуть мої уста - кохаю .
А ти - пречисте небо - мій океан
Моє сонечко на зорі ранній.
Ти - квіточка лілія поміж тюльпан
Є подих повітря на світанні.
Ти жадана мрія моєї весни
Куточок раю - берег любові.
Ти всесвіт, що малює казкові сни...
Ніжність, щастя у ласкавім слові .
Чудова поезія! 
