(рондель)
У кожнім дні подяка, що живу.
За сонце, що всміхнулося мені.
Що я удома – не на чужині.
За рідних, тихий дощ, рясну траву.
За трель дзвінку і квітку лісову,
За бджілку, що нектар збирає в ній.
У кожнім дні подяка, що живу.
За сонце, що всміхнулося мені.
За стежечку додому польову,
Яку знайду я навіть уві сні.
За матіоли ноти запашні,
Зі світом – веселкове рандеву.
У кожнім дні подяка, що живу!
Гарно 
