То в центрі ми, то в стороні, буваємо також всі скраю, життя тривожне на війні, щодня калічать і вбивають! Не всім подобаємось ми, одним близькі, для інших жертви, бути стараємось людьми, живі сьогодні, завтра мертві... Одним чужі, іншим свої, скрутні часи й хвилини хлібні, жнемо всі долі врожаї, допоки ми комусь потрібні...
