В серце кожної людини
Я посію, мов зернини,
Почування тільки світлі,
Щоб, мов квітоньки розквітлі,
Їх вони всі прикрашали
Й вічне щастя дарували,
Із яким би їм жилося
Так, аби у них збулося
Все, про що у серці мрії,
Сподівання та надії,
Щоби щастям оповиті
Всі вони були щомиті
В світі цім впродовж усього
Їхнього життя земного,
Хай як довго би не жи́ли,
Лиш би тільки не тужили
Від нестриманого болю,
Маючи важкую долю.
Є? То хай вона минеться
Зараз же і хай всміхнеться,
Наче дівчина вродлива,
Їм всім доленька щаслива
Й з ними лишиться навіки,
Щоб, немовби довгі ріки,
З рання і аж до смаркання,
З вечора і до світання
Лились світлі почування,
Аж допоки мить остання
У житті в них не настане,
Мить, коли вже їх не стане.
Євген Ковальчук, 27. 04. 2021
ID:
1036302
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 25.03.2025 21:37:01
© дата внесення змiн: 25.03.2025 21:37:01
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
