В кухлі - Павло і він-
Смуток гірських селян.
Раста* у захваті від
Білих кісток древлян.
Репатріантів стрихнін
Кинь у безодню калюж.
Знову встають з колін
Зграї загублених душ.
Стріха твого гріха-
То характерна річ.
В розуму доля лиха.
Його перевага – ніч.
Отже шукай туман,
Чи очерети рясні.
Пекло вже тут, тому
Краще коли навесні…
