Нема, немає й сліду спеки,
Вже відійшла кудись далеко.
Тече-рябить у спокої ріка,
Це вітер нагадав здалека.
Туман все пеленає, тиша,
Малярка Осінь жовтим пише...
Буквар гортає першачок,
Вже й бігти рветься на урок...
Душа забилась в закуток...
Ще у траву зелену
Пожовклий впав листок...
Ще, Осене, лиш крок...
Я знаю, ти прийдеш до мене!
