Що посипався рятуючий нас фронт –
Відчуття у багатьох.
Мов, що може кито-ко́лючий вельбот
Проти крейсерських зашморг?
…Не встигаєм в кінці лютого міста
Втрачені – порахувать.
І, як аж до Полони́нського хребта* -
До узгірь, де комендант.
Але, двадцять другого лютого́ -
Ще страшніш було! й не в кожного був льох.
…Та Бог київської крові сказав – о́к!
27.02.2024р.
