Заспокоїлась негода,
Дощ утік за горизонт.
Наробив чимало шкоди,
Не зроблю на це акцент.
Головне - чекали довго,
І просили все дощу.
Виглядали на дорозі.
Хмарка мовить: не пущу!
Відголоски десь ще грому,
Все погрожував за щось.
Невідомо це нікому,
Все ж дощу піти вдалось.
Хмари врозтіч повтікали,
Залишилися калюжі.
Мала хмара щось чекала,
І на всіх була не схожа.
Подивилася на себе,
У калюжу на асфальті.
Щось підправити їй треба,
Може, кучері прибрать?
Спостеріг цю хмарку вітер,
Кинув хмарку цю у розпач.
Дощові краплинки витер,
Вибач, хмарка, і не плач...
Чудовий вірш, майстерно змалювали! 
