Ну що за напасть на Тернівку?
Три дні пройшло...і знову смерть.
Бистріше знищити б тих орків,
Розбити рашиків ущент.
Степан - АТОвець наш загинув.
Тоді вернувся він живим.
Не зміг сидіти дома нині,
Почувши той ворожий зрив.
Він захищати Україну
Пішов без роздумів умить.
За кожну матір і дитину
Його ж бо серденько болить.
Своїх у нього діток троє.
Він був прекрасний сім'янин.
Гірничий майстер і в забої
Відпрацював рік не один.
В ці дні тяжкі, у дні воєнні
Степан сміливо йшов вперед.
За вірну службу Україні
Медаль вручив наш президент.
Уперто йшов до перемоги.
Як баранів він орків гнав.
Та що це?.. не тримають ноги...
Степан на землю мертво впав...
Ось так скінчився бій Степана.
Та він для нас живий завжди.
За смерть його, сердечні рани,
Прокляті орки, помсти ждіть!
