І хтось же придумав в столицю присмикати хлам.
Обпалений, вбитий, дощенту насичений смертю.
Ще б ворога трупи насипали купою нам.
Так воїн не зробить, цей жест з філософії жертви.
Зіваки блукають, цікавість розгавила рот.
Тіла принесли свої в дар тухлим привидам мертвих.
Так іноді боляче: як так, мій гордий народ?
Наївність, вона має ціну, а зло хоче жерти.
