Українські корені моєї душі
беруть початок із сільської глуші -
Сумської та Дубрівської.
Поклик дідів та прадідів наповнює серце
гарячим жаром печі,
на якій мої батько та мамо зростали –
душу зігрівали.
Хіба ж я могла тоді знати,
що це майбутні мої батьки,
сільські парубки та дівки.
Де на небі блукала моя душа,
чекала своєї участі не спіша.
В місто їх потягла романтика
молодості та буття,
надії на краще життя.
Але ж їх онуки,
як кроки їх подальшого життя,
продовжують своє буття.
Навчаються, працюють та живуть у Києві,
про що діди їх і не мріяли.
Ось, як змінились пріоритети життя
та людське наше буття.
