Мов дихає попід горою
в тумані ранку острева,
корови йдуть до водопою,
росою ніжиться трава...
І чисті води Черемошу
геть переспівують птахів,
а цю мелодію хорошу
розсвіт несе за сім морів…
Комусь світанок і не більше.
Між прохолодою дощів
рядочками лягають вірші,
як ліки зраненій душі
05.07.21р.
