Небо темніє не від смутку,
А від напливу хмар нежданних.
У склянці в'януть незабудки -
Як пам'ять нашого кохання.
Пишу вірші. Тебе чекаю.
Ти - мій пройдисвіт безталаний!
Даремно хмари розганяю.
Бо вітер дує неслухняний...
Як неповторно час минає!
Як линуть хвилі-візерунки!
Чи я кохаю? Я не знаю...
Квітки зав'яли...І стосунки...
1.06.2021р. 22-22
