Знову бої і знову хлопці гинуть,
Когось не дочекається родина,
Під рік Новий і як про це мовчати,
Як до глухих можливо докричатись.
Чи поклоняємося ми не тим "богам",
Чи то "пороблено-задавнено" всім нам,
Чи ми із смертного не вийдемо "піке"
Невже нам долею судилося таке?
Який обрати шлях нам в час оцей,
Кров"ю змивають нам полуду із очей,
Чи об"єднатись розум не дає:
Кожен воює тільки за своє.
Моя ти, УкраЇно, не журись,
Не раз ти помирала вже колись,
Але любов - вона завжди свята,
І хтось за тебе там віддав життя,
Якщо навіть життя хтось віддає,
Ти знай, твоє майбутнє в тебе є:
З бою Герой десь Янголом у вись,
До Господа за нього ти молись,
Ти вкотре знову йдеш на ешафот,
Стоїть за правду завжди сам Господь,
Відкрий же очі, Господи, сліпим,
Щоб мирне небо бачити живим.
Галина Грицина.
