Хто ти, дівчино моя?
Твій цілунок — холодок по тілі.
Чи то так тебе примусив я
Мого язика торкнутись сміло?
Дощ. І рівненське таксі...
Ці слова читати буде інша,
Смисли їхні чисті та прості —
Все про те, як ти була безгрішна.
Може, хміль, а може, серця біль... —
Наркотично я від них сп’янілий.
А думки рояться звідусіль:
Що з тобою? Як душа? Як тіло?
