Якщо мене питають про життя...
Є миті - які хочеться згадати,
А є такі, що в річці забуття
Їх би втопити, чи хоча б скупати.
Але це все залишиться моїм
Не відкажусь й чужого не бажаю,
Зле проминуло мов гроза чи грім
Та я чомусь лиш добре пам'ятаю.
І вдячна долі - за уроки не прості
Чогось навчилась, щось собі минуло,
Бувають сміх і сльози - в самоті,
Не вірте... як скажу, що все забула...
Галина Грицина.
