ЗАПРОСИ МЕНЕ У КАЗКОВУ НІЧ
Запроси, мене у казкову ніч
Де квітне зорями вечір.
Спий,любов з моїх віч
Обніми,ніжно-ніжно за плечі.
Ласкавим сонечком мене зігрій
Для тебе,весною зацвіту.
Вимережу килим щастя з мрій
За руку ,у літо поведу.
Ми ,підемо у трави духм'яні
Де на березі ріки шумлять ясени.
Там дзвенить небокрай у коханні
Мелодію чарівну несе у світи.
Дурманить поцілунками літо
Липового цвіту аромат.
У келих щастя любов налито
Кличе ,у рай під зорепад.
Я від твого погляду рум'янію
Немов вишенька в саду.
Я тебе люблю ,і про тебе мрію...
І за тобою ,на край світу піду.
М .Чайківчанка.
Без тебе тягнеться довга зима
Холодно... заметіль, хуртовина.
Є світ без кольору сніжна стіна
І мерзне від холоду пташина.
Я, без тебе є самотня пташка,
яка не може злетіти до зір.
І без неба їй дихати важко
На неї метуть сніги з синіх гір.
Я без тебе немов би лелека,
яка блукає у травах одна.
Без дужих крил не злечу далеко
І не тішить душу земна краса.
Я без тебе, як літо без сонця,
Яке промокло від злив та дощу.
Пташка, що тулиться до віконця
Шукає небесне тепло в грозу.
Я без тебе, як нічка без зорі
Є у небі місяць одинокий.
Корабель без капітана у морі
Він тоне у безодній глибокій.
Я без тебе від журби згораю
І шарпають вітри зі всіх сторін.
Як квітка без сонця помираю
В'яну без тепла у холодних стін.
А без тебе в душі вічна зима
застигла сльоза на моїх очах.
Немов без весни без цвіту земля
І під снігопадом мій квіт зачах.
Я без тебе, як без скрипки скрипаль,
Що тужить без музики в печалі.
А струни серця виливають жаль
І шукають тепло в синій далі.
