* * *
Душа так хоче світла: теплих слів бурштин.
Та множить холод квітень на міста й світи.
Надія, мов кульбабка. Світла, наче ти.
Вина весни б хильнуть. Як птах у небо йти.
А серце жде весни. Мерщій його зігрій.
Дзвони, співай, кричи! Прийде, як перший грім.
Любов. Цунамі цвіту. Сонця дикий рій!
Душі, як пташці, треба неба, сили й мрій.
02.04.20
Захоплююся Вашою лірикою, пане Вікторе, хоч гумористичні твори теж дуже цікаві. Маю Вашу першу збірку, люблю перечитувати її. Особливо подобаються в ній самобутні метафори. Гарного Вам весняного настрою і натхнення.