Дорогами туманними
Розкреслене життя,
Дощами невблаганними
Бринить стрімке буття.
Під ноги впав із гілочки
Останній жовтий лист,
І нагадали стрілочки
Про існування зміст.
А час дзюркоче водами
По всьому тлу землі,
Шумить між пішоходами
І мною у імлі.
А я на мить спинилася
Вслухаючись в життя,
В листочку роздивилася
Таємний зміст буття.
***