Так медом пахнуть літні вечори.
Під грушею стулились спогади...
Де ми всідалися малі
І на зірки дивились втомлено...
І падали для нас вони,
Бажань візок на небі малювався...
І час летів... Як з квітів пелюстки
І віяв вітер ніби щось питався!
А ночі ті такі для нас легкі!
Такі як шовк що тканий десь над небом
Ех... Жаль, що так летять роки...
Навіяв спогад запах... Запах меду...
