А вітер з хмарки витесав коня.
З он тої - хай ще створить йому пару.
А щоб сідло зробити, треба ще півдня...
А що, як дощ загляне в сонця шпару?
Тоді усі ті коні попливуть
Й небесні ріки стануть враз земними.
І на термометрі буття підскочить ртуть...
Мені б пливти у вічності із ними.
