ПРИЛЕТІЛА ГОРЛИЦЯ ДО МОГО ВІКНА
Прилетіла сиза горлиця до мого вікна
крилом побивається до прозорої шибки
із небес падає білий сніг худерлить зима
вона шукає сонечко тепла і хлібця крихту.
Березень закохався у чарівну юну весну
над річкою верба розплітає чорні коси
від їдкого холоду замерзає горлиця в саду
і перші квіти потерпають від хуги морозу.
О ,вітре вітругане прожени сивочолі хмари !
нехай вигляне сонечко із заплаканих небес,
у Дібровах квітує весна де духмяні трави
матінка природа народжує життя із тисячі чудес.
Нехай пречисте небо осяє світлом сонячні дні...
вимережить барвистий рушник у безкраї поля,
золотий промінь залікує рани у матінки землі
від цілющої роси червоний мак зацвіте у житах.
Від первородного подиху розвесніє зоря рання
над берегом ріки задзвенить дзвінкий водограй
сизокрила птиця віднайде свою пару своє кохання
зростають лелеченята несуть щастя у тихий рай.
Я ,розпахну своє вікно до вишневого садочку...
де красуня весна увінчалась у білосніжну вуаль ,
буду сизою горлицею слухати солов'я у холодочку
і оживу,у розмаю де наливається заквітчаний май.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Прекрасно!!!Чудово!
