Так спрагло дивлюся в очі.
Утікай від мене мерщій.
У дощах стою. Ноги босі.
Молюсь на свої дощі.
Утікай, бо я чую серцем,
Що замріяно втратиш мрії.
Залишу тебе без надії.
Старцювати хіба що будеш,
Прохаючи хліба слів.
Дощі подадуть тобі милостиню -
Спогад про мене.
Дощі, котрі я любила
